Ніколи не думав, що мені так сподобаються книги на мові. Ще щось особливе, неймовірне.
Це ніби підключення до космосу. Коли читаєш або слухаєш книгу, розчиняєшся у словах та реченнях. Розчиняєшся у сюжеті. Поглинаєш в інший світ.
Мені здається що колись всі люди розмовляли українською, ніби це істинна мова. Вона якось діє на людину, пробуджує в неї її внутрішнє я.
Василь Шкляр, письменник з яким я познайомився уперше, мене вразив. Вразив як і Кідрук та Дереш.
Василь Шкляр "Ключ"
Книга сподобалась. Це і детектив, і пригоди, і еротика, і щось ще.
Дуже смачна мова. А ще автор вміло використовує слова, ніби збирає пазл. Слова збираються у речення, а речення у текст. Мабуть, це фірмовий знак автора. Важко щось сказати прочитавши одну книгу.
Сюжет теж не поганий. Він захоплює з перших речень і не відпускає до кінця. Напруга в сюжеті додається каплею містицизму та еротичними сценами.
Талант автора розкривається у сюжетних лініях, в тім як він зводить всі напрямки в кінцівку. Як він об'єднує різні стилі.
Автор використовує еротичні сцени. Вони потрібні для розкриття характерів персонажів. Похіть, не здорова фантазія, трагедія. Все дуже смачно, все як і потрібно бути. Але все без бруду, без надриву.
Як на мене, в книзі було багато слів яких я не знав, але вгадував їх значення. І це було дуже цікаве читання.
Враження від книги хороші. Елегантний гумор, тонкий, іронічний. Цікавий детективний сюжет. Стиль написання нагадує Муракамі, чи то стиль Муракамі нагадує Стиль Шкляра.
Але це цілком лиш мій погляд. А ще сподобався філософський погляд на життя, який автор втілив у книгу.
"Ключ" це не стандартний роман, дивний. Як і його кінцівка. Смерть, яка відповіла на багато запитань.
Скелети у шафі, несподівані виверти сюжету, цікаві персонажі, все це трохи перевантажує книгу. І деяких читачів це може зупинити. Але хочеться знати, що буде далі, що автор сховав ще.
Василь Шкляр вміло придав свойому роману трагічний відтінок. Відтінок, який не надуманий, а справжній. Який примушує задуматись.
Невеличкими вставками, екскурсами в минуле, Шкляр дає читачу відчути біль сюжету...
Загалом, цікаво і насичено, всі лінії сюжету зійшлися. Кінцівка теж вийшла нестандартною.
Моя оцінка 7 з 10.
А ви читали книги Василя Шкляра? Що вам сподобалось? Що можете порекомендувати? Пишіть у коментарях.
**********************************************************************
Ставте вподобайку. Шукайте «Хроніки книгочія» у соцмережах. Рекомендуйте своїм знайомим та друзям.
Ставте вподобайку. Підписуйтесь на «Хроніки книгочія» у соцмережах. Рекомендуйте своїм знайомим та друзям.
****************************************
Хроніки книгочія у соцмережах : Фейсбук , Instagram, LiveJournal, Telegram, Twitter, Tumblr, Крок вперед!
Немає коментарів:
Дописати коментар