Вікторія Гранецька «Тіло™»

Вікторія Гранецька  «Тіло™»

«Тіло™» не простий фантастичний роман. Я б назвав його холодним експериментом над читачем, у якому тіло перестає бути домівкою для душі й перетворюється на продукт.

На інтерфейс, на  товар із цінником та гарантійним терміном.

Цю книгу не читаєш, у неї заходиш. Спочатку обережно, без тривоги, ніби в добре освітлене приміщення, де все чисто й продумано.

Напруга в романі наростає не через події, а через усвідомлення.

Вікторія Гранецька працює на межі антиутопії, соціального трилера й психологічного жаху. Але найсильніше тут звучить нота страху. Страху  втрати себе у світі, де навіть плоть більше не належить людині.

Світ роману побудований так, що ідея «апгрейду» тіла здається логічною, майже привабливою.

Втома, хвороби, старіння - усе це можна вимкнути, замінити, оптимізувати.

Але чим далі ти занурюєшся в текст, тим більше відчувається що разом із болем та слабкістю зникає й щось базове. Пам’ять, інтимність, право на вразливість. Тіло без страждання виявляється тілом без справжнього життя.

Я ловив себе на думці: а може, це не так уже й страшно?

Саме в цей момент роман починає працювати по-справжньому.  Він не лякає, він переконує. А вже потім забирає ґрунт з-під ніг.

Письменниця дуже точно працює з відчуттям дискомфорту. Жах у романі не в кривавих сценах, а в усвідомленні, що людина добровільно погоджується на знеособлення.

Система спокушає зручністю, турботою, обіцянкою контролю. І це робить роман по-справжньому тривожним.

Виникало відчуття, що текст дивиться на тебе. Ніби він перевіряє чи чекає: де твоя межа? На чому ти скажеш «ні»? На відмові від болю? На втраті пам’яті? На моменті, коли тіло перестає бути твоїм, але все ще ходить, дихає, функціонує?

Персонажі існують у постійній напрузі між тілом як об’єктом і тілом як носієм досвіду.

 Їхні внутрішні сумніви, страхи й спроби зберегти ілюзію автономії подані стримано, без надмірної емоційності.

Авторка не нав’язує моралі, але кожна сцена працює як запитання: що саме робить нас людьми, якщо тіло більше не наше?

Сподобався авторський стиль. Мова ідеально відповідає темі. Відсутність «теплої» образності лише підкреслює механічність світу, в якому почуття проходять перевірку на доцільність. Емоційно текст холодний, і цей холод поступово передається читачеві.

Роман читається не швидко, рівно, чітко, без опору. Але майже кожен розділ викликав бажання зробити паузу. Не перегорнути сторінку, а зупинитися й прислухатися до себе (де саме мені зараз некомфортно? У думці? У тілі? В пам’яті?).

 

Читаючи цю історію, ти не отримуєш  емоційної розради, ти отримуєш  дзеркало, в якому відбиваються сучасні страхи.

Як читач, я постійно перебував у напрузі, хоча сюжет не «тиснув» подіями. Напруга виникала з дрібниць: пауз у діалогах, буденної мови, спокійних рішень, які насправді не залишають вибору.

«Тіло™» - це роман, який довго не відпускає.

Він осідає всередині як неспокійна думка, як відчуття, що майбутнє вже поруч й воно зовсім не таке стерильне, як обіцяє реклама.

В мене не було відчуття «крапки». Світ не зламався. Система працює. І саме це лякає найбільше. Було тілесне відчуття порожнечі й дивного неспокою, ніби щось важливе в тобі перевірили на міцність та залишили тріщину.

Книга закінчується, але тривога залишається  як фоновий шум, який тепер завжди поруч.

«Тіло™» - це книжка, після якої починаєш інакше відчувати власне тіло. Його втому, біль, незручність. І раптом розумієш: саме в цій недосконалості і є доказ того, що ти живий.

**********************************************

А ви читали цю книгу? Яке враження залишилося у вас? Пишіть у коментарях.

**********************************************

Ставте вподобайку. Шукайте відгуки  «Хроніки Книголюба» у соцмережах. Підписуйтесь та рекомендуйте своїм знайомим та друзям.

                          ************************************************

Якщо знайдено помилку в тексті – пишіть

**********************************************************

  #Хроніки_Книголюба  #Вікторія_Гранецька  #відгукнакнигу  #українські_письменники #українська_фантастика #кіберпанк

Еспресо-відгук 3

#еспресо_відгук

Еспресо-відгук

Бувають книги, які не просто читаєш, а проживаєш на дотик. Вони відгукуються болем, тривогою, але й дають силу дивитися правді в очі.

Я точно знаю, що  кожна книга має свій аромат і свій секретний інгредієнт. Сьогодні я розкладаю на ноти три потужні тексти, що змушують серце битися швидше: від містичних алегорій до суворих реалій війни та психологічного тиску.

Заварюйте міцну каву, адже сьогоднішні тексти вимагають максимальної концентрації...

  Юліана Нестерович «Казка про Червоного Змія»  

Аромат  
Це темна, тривожна казка, замаскована під міф. Історія про зло, яке не завжди має ікла й луску, бо часто народжується всередині людини. Історія про страх, владу, спокусу та ціну, яку платять ті, хто намагається домовитися з чудовиськом (зовнішнім чи власним).

Смак  
Текст густий, символічний, із фольклорним присмаком. Мова образна, місцями жорстка, місцями майже гіпнотична. Авторка не веде за руку, вона кидає у світ алегорій, де кожен образ має друге й третє обличчя. Читається як притча: повільно, уважно, з відчуттям тривоги, що наростає

Секретний інгредієнт.

Мені книга сподобалась. Це глибока, людяна проза з історичним та соціальним підґрунтям.

Посмак
Це казка не для дітей. Текст з моральною двозначністю й філософським підтекстом. Особливо вона відгукнеться зараз, у час, коли зло часто носить знайомі обличчя, а вибір між страхом та відповідальністю стає болісно актуальним. Казка, яка не заспокоює, а змушує дивитися в темряву.

 

 Тодось Осьмачка «Ротонда душогубців»  

Аромат  
Похмурий, напружений твір про простір, у якому смерть перестає бути винятком і стає системою. «Ротонда душогубців» - роман про замкнене коло насильства, де людина опиняється всередині механізму, що перемелює волю, пам’ять та співчуття.

Смак  
Жорсткий, холодний, місцями майже безжальний. Авторський стиль сухий, точний, без прикрас. Кожне слово як удар. Читання викликає відчуття тиску й клаустрофобії: ніби стіни повільно зсуваються, не залишаючи простору для втечі чи виправдання.

Секретний інгредієнт.

Книга важка, але цікава. Глибокі психологічні портрети та художнє відтворення трагічних потрясінь.

Посмак  
Ця книга для тих, хто не боїться дивитися на темні сторони людської природи й замислюватися над тим, як легко насильство стає нормою. «Ротонда душогубців» особливо відгукнеться в наш час - як попередження про те, що байдужість убиває не гірше за ніж.

  Євгенія Подобна «Дівчата зрізають коси. Книга спогадів»  

Аромат  
Книга пам’яті й втрати. Особисті спогади, зшиті в єдиний голос про дорослішання, війну, жіночий досвід й моменти, коли життя різко змінює форму.

Зрізані коси - символ прощання з колишньою собою.

Смак  
Текст тихий, болісно чесний, без літературної показухи. Авторка пише просто, але саме ця простота б’є найсильніше. Читання схоже на повільне занурення в чужі спогади, які раптом виявляються тривожно знайомими.  

Секретний інгредієнт.

Книга сподобалась. Вона має сильний емоційний вплив - історії жінок, які ризикували життям, розкривають справжню людську сторону війни. Унікальність кожної героїні, з її шляхом, що відображає різні аспекти служби та переживань.

Посмак
Книга буде цікава тим, хто цінує нонфікшн про людський досвід, жіночі голоси й пам’ять як форму спротиву забуттю. Особливо важлива вона зараз, як фіксація часу, у якому зрізані коси означають не моду, а виживання й внутрішню трансформацію.

Ставте вподобайку. Шукайте відгуки  «Хроніки Книголюба» у соцмережах. Підписуйтесь та рекомендуйте своїм знайомим та друзям.

#Хроніки_Книголюба  #еспресо_відгук #відгукнакнигу   #книги_українською

 

Читацький підсумок. Січень 2026

#читацький_підсумок  #ХронікиКниголюба

Січень 2026

У цьому місяці моїм фокусом були книги нових і знайомих авторів. Я встиг прочитати все, що планував, і кожна історія залишила відбиток у моєму внутрішньому світі. Одна книга не зайшла, тому її було замінено.

 

 

1.Всього прочитав та прослухав  21  книгу.

1. Стівен Кінг « Темна вежа-2»                                                              10*10

2. Сергій Батурин «Меч королів»                                                          9*10 

3. Оля Русіна «Абрикоси зацвітають уночі»                                       10*10 

4. Алан Рікман «Шалено, глибоко. Щоденники Алана Рікмана»  8*10

5. Юліана Нестерович «Казка про Червоного Змія»                        10*10

6.  Ілларіон Павлюк «Книга Еміля»                                                        7*10

7. Очеретяний Їжак « Збірка творів»                                                    10*10

8. Ігор Снятинчук « Збірка творів»                                                         10*10

9. Бася Каллиган « Збірка творів»                                                          10*10

10. Вiкторiя Гранецька «Тiло™»                                                              10*10 

11. Тодось Осмачка «Ротонда душогубців»                                        10*10

12. Олександр Скрипник «За золотом Нестора Махна»                  7*10

13. Голлі Джексон «Посібник з убивства для хорошої дівчинки»  9*10

14. Олександр Шевченко « Глибинка»                                                 10*10

15. Андрій Кокотюха «Вигненець і чорна вдова»                                8*10

16. Денніс Тейлор « Ми легіон. Ми Боб»                                               7*10

17. Мирослава Горностаєва « Вогендан.Повелитель»                       10*10

18. Ігор Сілівра «Цепелін до Києва»                                                         9*10

19. Марчін Швьонтковський «Пси господні»                                         8*10

20. Ольга Саліпа « Пташка на долоні»                                                   10*10

21. Олександр Молодецький « Шаманам тут не місце»                   10*10

 

 

 

2. Нових для мене авторів було:   14

3. Український авторів:  16  нових  10

4. Іноземних авторів:  5

5. Всього  сторінок: 7153

6. Середня оцінка за місяць 9,14

7. Жанрова палітра:

1.Художня література -3

Роман / Повість / Новела / Оповідання / Драма

2.Фантастика та фентезі -12

Фентезі / Урбан-фентезі / Наукова фантастика / Стімпанк / Кіберпанк / Антиутопія/ Містика

3.Трилери та пригоди -4

Детектив / Кримінальна проза / Трилер / Пригодницький роман / Військова проза

4.Жахи та психологія -1

Хорор / Готичний роман / Психологічний трилер / Психологічна драма

5.Нон-фікшн / публіцистика -1

Біографія / Мемуари / Есе / Історія / Філософія / Психологія / Науково-популярна література / Тревелог

6.Поезія та експериментальні форми

Поезія / Верлібр / Літературний експеримент

8.Вразили (емоційно потужні, ті, що лишають посмак і змушують думати):

1.Оля Русіна «Абрикоси зацвітають уночі»

2.Юліана Нестерович «Казка про Червоного Змія»

 

 9.  Дуже сподобались (гармонійні історії, сильні персонажі, атмосфера — чисте задоволення) :

1.Очеретяний Їжак « Збірка творів

2.Бася Каллиган « Збірка творів»                                                         

3.Ігор Снятинчук « Збірка творів»

4.Тодось Осмачка «Ротонда душогубців»

5.Олександр Шевченко « Глибинка»

6.Ольга Саліпа « Пташка на долоні»

7.Олександр Молодецький « Шаманам тут не місце»

                                               

 

 10. Книги які залишили подвійні відчуття (спірні, неоднозначні, але цікаві):

1. Ілларіон Павлюк «Книга Еміля»

 11. Розчарування місяця( книга,яка не зайшла):

1. Пол Бенджамин Остер «4 3 2 1»

12. “Темна конячка” (книга, від якої не очікував багато, але здивувала):

1.Вiкторiя Гранецька «Тiло™» 

2.Мирослава Горностаєва « Вогендан.Повелитель»

 

13. Написав 13  відгуків   на книги:

1.Тарас Мельник «Свята земля»

2.Очеретяний Їжак  «Збірка творів»

3.Ігор Снятинчук «Збірка творів»

4.Ксенія Циганчук «Хто тебе вбив»

 5.Джон Скальці «Війна старого»

6.Бася Каллиган «Збірка творів»

7.Колектив авторів «Збірка "Босорка"-1»

8.Еспресо-відгук Алан Рікман «Шалено, глибоко. Щоденники»

9. Еспресо-відгук Ілларіон Павлюк  «Книга Еміля»

10. Еспресо-відгук  Оля Русіна  «Абрикоси зацвітають уночі»

11. Еспресо-відгук Сергій Пономаренко «Упир»

12. Еспресо-відгук Сергій Пономаренко «Лікар Лук’янівського замку»

 13.Еспресо-відгук Жоель Діккер «Правда про справу Гаррі Квеберта»

 

 14. Нові придбання:

1.Ольга Саліпа          «Зламані речі»

2.Ольга Саліпа          «Полювання на чудовисько»

3.Ольга Саліпа          «Медаль на два боки»

4.Ілларіон Павлюк «Книга Еміля»

5.Костянтин Когтянц «Покохати відьму»

 

 15. Книга місяця:

1.Вiкторiя Гранецька «Тiло™»

16. Цитата місяця:

Юліана Нестерович  «Казка про Червоного Змія»

Сину, зрозумій, що вся наша боротьба стане марною, якщо наш народ загрузне у безкультур’ї і несвідомості. Є час для зброї, і є час для пера. Людям треба розповідати правду, щоб вони не забували, чиїми нащадками є

  

17. Плани читання на лютий

1.Валерій Шевчук «Три листки за вікном»  

2.Челсі Абдулла «Крадій зоряного пилу»   

3.Фріда МакФадден «Камера смертників»   

4.Катерина Самойленко «Закони Невриди»  

5.Девід Мітчелл «Дім на Збіччі»  

6.Катрін Вебб( Клер Нортон) «Перші п'ятнадцять життів Гаррі Оґаста»   

7.Лі Бардуґо «Біснуватий»   

8.Арсен Гребенюк « Збірка творів»  

9.Андре Бук'о « Збірка творів»   

10.Олексій Гнєвишев « Збірка творів»

11.Дмитро Полюхович «Єврейський цвинтар Сатанова. Кам'яні звірі та магічні обряди.»

 

18. Мій читацький місяць у трьох словах

занурення – пригоди- розгадка

80 відтінків карпатської магії

80 відтінків карпатської магії

«Босорка» - це колективний літературний печворк в 3 томах.

Я поки прочитав перший том. Це 80 творів про карпатську відьму, босорку Євдокію від різних авторів.

Місце надзвичайних подій - карпатське село Старі Мухомори, де герої сюжетів потрапляють у вир феєричних пригод.

Я читав «Босорку» повільно. Не тому, що важко, а тому, що кожен текст вимагав зупинки.

Це збірка, яку можна «проковтнути». Але можна й смакувати кожен твір. Я смакував.

Збірка входить під шкіру, лишається там, і ти мусиш жити з нею бодай трохи, перш ніж іти далі.

«Босорка»- не тільки про відьом. Це мозаїка оповідань, кожне з яких має власну форму, жанр і стиль.

Це збірка про страх, який не має обличчя. Він не виринає з темного лісу і не клацає зубами. Він домашній. Він сидить у тілі, у родинних історіях, у словах, які не були сказані вчасно. Він не з книжки. Він частина колективного досвіду.

Було відчуття що тексти не лякають, а нагадують.

Головний персонаж - босорка Євдокія Іванівна, мудра і загадкова жінка з карпатського села Старі Мухомори.

Вона не символ з підручника фольклору. Вона не декоративна. Вона – жива, зламана, але не переможена. Міфічна істота, складний персонаж із власною логікою, силою та слабкостями. Її шлях викликає емпатію та легкий острах.

Її «магія» не стільки сила, скільки витривалість. Не здатність шкодити, а здатність не забути. Вона страшна не тому, що зла, а тому, що бачить речі без прикрас.

Фольклор у збірці виступає інструментом. Він і захист, і зброя. У сюжетах немає чіткого поділу на добро і зло.

«Босорка» захопливе занурення у світ українського магічного реалізму та темного фентезі.

Автори майстерно вплітають карпатську міфологію в сучасний контекст, створюючи атмосферу, де межа між реальністю та потойбіччям стає майже невідчутною.

Найбільше сподобалася атмосферність збірки. Кожне оповідання дихає лісом, туманом та давніми замовляннями.

Окремі історії - ніби панелі тканини складаються в єдину багатошарову картину світу босорки та її всесвіту.

Відчувається повага до українського фольклору.

На відміну від традиційного роману у збірці можна знайти новели, оповідання, есе, поезії, п’єси та навіть горор-містику, а також жанрову різноманітність (від фантастики, фентезі й містики до психологічної драми, детективу та гумору).

Тексти написані дуже живою, соковитою мовою. Описи природи та магічних ритуалів настільки детальні, що їх легко візуалізувати.

Локації, традиції, місцеві вірування переносять читача в атмосферу високогір’я, де легенди оживають.

Все це вміло переплітається у розповідях, додаючи їм колориту й сили.

Не всі оповіді однаково сильні, але кожне додає плюс образу головної героїні, її вибору, її рішення.

Ця збірка доводить, що український міф може бути сучасним, стильним і по-справжньому моторошним. Босорка залишає відчуття живого організму. Тут кожен клаптик, як окрема душа, яка сприймає світ по-своєму.

Мені збірка дуже сподобалась. Планую читати продовження.

Перший том можна знайти за посиланням https://arkush.net/book/20958

А ви читали цю збірку? Яке враження залишилося у вас? Пишіть у коментарях.

******************************

Ставте вподобайку. Шукайте відгуки «Хроніки Книголюба» у соцмережах. Підписуйтесь та рекомендуйте своїм знайомим та друзям.

************************************************

Якщо знайдено помилку в тексті – пишіть

**********************************************************

#Хроніки_Книголюба #літературний_печворк #відгукнакнигу #українські_письменники #сучасна_українська_проза #українське_фентезі #українська_містика #босорка

Бася Каллиган. Жанрові експерименти та грані уяви

Бася Каллиган. Жанрові експерименти та грані уяви

Бася Каллиган - сучасна українська письменниця, яка пише художню прозу, здебільшого у жанрах фантастики, фентезі, любовної фантастики з елементами еротики та слешу.

 Вона є авторкою багатьох творів, доступних онлайн.

 

  «Готель між світами»

Цей текст справляє враження тихої, але дуже напруженої історії, де фантастична лінія лише рамка для глибокої внутрішньої драми.

Як читач, я відчув, що головне тут не готелі й не переходи між світами, а вибір, який людина робить на самоті, без свідків й виправдань.

 

Атмосфера твору дуже сильна. Вона вибудовується поступово, майже непомітно.

Тісний номер з округлими стінами, дощ за вікном, туман і ажурна вежа, коридор з дверима, які можуть бути порятунком або смертю.

Усе це не тільки декорація, а ще й  віддзеркалення внутрішнього стану героїні. Готель стає місцем паузи між минулим та майбутнім, родовими зобов’язаннями й особистою свободою.

Дуже вдало прописана оповідачка. Вона не класична героїня. Вона сумнівається, боїться, аналізує, вагається, постійно повертається до спогадів. Саме це робить її переконливою.

Її внутрішній монолог насичений питаннями, на які немає однозначних відповідей. Порушені питання сім’ї, відповідальності, питання вибору  за інших.

Ці роздуми не здаються штучними. Вони природно випливають з її досвіду, виховання, травм та любові.

Образ мачухи. Вона майже не потребує пояснень: кілька сцен, кілька штрихів, й ти - чітко відчуває загрозу, хижість, холодну зверхність.

Вона не просто зла істота, а частина системи, яка колись була для героїні домом.

Водночас вона не перетворюється на карикатурного монстра, бо існує в логіці своєї сили, своєї «норми». Це робить конфлікт ще гострішим.

Непогано вийшов   флешбек  з весільним обрядом. Він тілесний, жорсткий, майже болісний, і символічний.

 

Сильно звучить те, що героїня була змушена брати участь у цьому ритуалі як дитина. Це має вплив про її подальший вибір дистанціюватися від влади, сили й насильства.

 

 

 Кульмінація - момент з клямками.   Рішення героїні не подається як тріумф чи помста.

 

Вона просто бере на себе відповідальність, виходячи зі свого уявлення про Сім’ю, про межі допустимого. Й про шанс «не дати світу стати гірше». Саме ця стриманість робить фінал сильним.

Текст образний, плавний, з хорошим ритмом. Багато описів, але вони не перевантажують, а занурюють.

Повтори, паузи, внутрішні зациклення героїні працюють на атмосферу історії.

Посмак не шокує. Він глибокий,  віддає гірким спокоєм.

Історія, що розповіла авторка про вибір. Про межу, про право залишитися людиною.

 

 «Упереджений погляд»

 

Надзвичайно емоційна та похмура історія, що тримає в напрузі завдяки майстерному поєднанню психологічного трилера та філософської притчі.

Авторці вдалося створити ефект повної присутності: через динамічний ритм і «рвані» внутрішні монологи. Читаючи цю історію, буквально проживаєш  паніку та безвихідь героїні.

 

 Сильні сторони твору:

 

Образ антагоніста. Образ не  просто вбивці, а втілення хаотичного зла. Хижак, що грається зі здобиччю, виглядає моторошно реалістичним.

Психологізм: Глибоко передано трансформація свідомості жертви. 

Фінальний контраст: Геніальний хід із переходом від жаху до «милого» домашнього образу Рудого. Ця сцена стає потужною метафорою подвійної реальності, де зло ховається за маскою добропорядності, а оточення залишається сліпими.

 

Мова тексту динамічна, з яскравими образами та інтенсивним ритмом.

 

Твір залишає тривалий посмак «холодного жаху». Історія про болюче нагадування про те, наскільки крихкою є межа між буденною нормальністю та справжнім кошмаром.

 

«Ловець снів для полковника»

 Твір створює багатошарову картину світу, де абсурд, сатиричність і соціальна критика поєднуються з глибокою психологічною роботою над персонажами.

Авторка  вміло досліджує феномен «суспільства видовищ», де зовнішній ефект і харизма лідера (Пророка) важать більше за зміст, а критичне мислення стає єдиним інструментом збереження особистості.

Головна героїня - Ганна, молода художниця, що через війну й економічні труднощі опинилася у стані безвиході. Вона стає спостерігачкою та частково учасницею хаотичного світу Пророка.

Напружену атмосферу соціального експерименту. Протистояння хаосу й порядку.

Психологізм головної героїні. Вона не просто свідок, а «емоційний фільтр» історії. Її шлях від початкового зацікавлення до виснаження й філософського відсторонення демонструє моральну зрілість людини, яка не дає себе «заразити» масовим психозом.

Авторка  використовує детальні описи запахів, кольорів та навіть сміття створюють ефект повної присутності в просторі, де межа між реальністю та театром майже зникла.

Чудова проза, що ставить незручні питання про нашу легковірність та роль медіа. Фінальний акорд твору дарує відчуття «іронічної моралі».

Коли культи розпадаються, а пророки зникають, людина залишається наодинці зі своїм досвідом, і тільки здатність помічати «дрібниці» дозволяє їй зберегти внутрішній баланс.

 

Мій Принц (або Куміхо із майбутнього)

Ця історія - гарне дослідження того, як народжується довіра.

Письменниця відмовляється від глянцевих стандартів романтики на користь психологічної правдивості, де кожен крок до зближення супроводжується сумнівами, соромом та іронією.

Оповідання нагадало мені дорами  про куміхо та переміщення з нашого часу у минуле. Я скоріше дивився цю історію ніж читав. Відчуваєш ефект занурення в епоху твору.

 

Найсильніша сторона тексту  у «неідеальних» моментах. Така собі естетика незграбності. Тут тобі й поцілунки, що не виходять з першого разу, ніякові паузи та «верткі очі». Все це робить стосунки героїв тривимірними.

Шень Лін як емоційний двигун. Його гумор та двозначні жарти не просто розвага, а захисна реакція та спосіб тестування кордонів партнера.

Авторка чудово створює живу динаміку «хижак-здобич», яка постійно змінюється ролями.

 

Те Му Сін тягар самоконтролю. Його внутрішня боротьба між статусом (правилами) та щирим поривом додає тексту необхідної драматичної глибини.

 

Сенсорика та атмосфера. Текст працює на рівні відчуттів. Ти буквально шкірою відчуваєш холод ночі на сходах і контрастне тепло спільної ковдри.

Авторка подає інтимність не як фізіологічний акт, а як емоційний прорив.

Вона доводить, що один жест із ковдрою може бути красномовнішим за довгий монолог про кохання.

 

Історія Шень Ліна та Те Му Сіна, чудова історія з несподіваними сюжетними поворотами.

Письменниця через легкий гумор та побутові деталі розповідає про дуже глибокі та складні речі: страх бути відкинутим та відвагу стати вразливим.

Авторка володіє рідкісним хистом помічати дрібниці, що створюють об'єм.

 

А ще авторка вміє здивувати. Вона постійно підкидає читачу нові випробування, маніпулює увагою читача, змушуючи його проходити через весь спектр емоцій.

Це оповідання вразило сильніше за всі інші. Мені дуже сподобалось.

У підсумку - це зріла, багатогранна творчість, що поєднує в собі гостросюжетність трилера, гостроту сатири та ніжність глибокої психологічної драми.

Сторінка авторки https://arkush.net/user/2914

А ви читали щось з творчості  авторки?  Яке враження залишилося у вас? Пишіть у коментарях.

**********************************************

Ставте вподобайку. Шукайте відгуки  «Хроніки Книголюба» у соцмережах. Підписуйтесь та рекомендуйте своїм знайомим та друзям.

 

                          ************************************************

Якщо знайдено помилку в тексті – пишіть

**********************************************************

  #Хроніки_Книголюба  #Бася_Каллиган  #відгукнакнигу  #українські_письменники  #письменники_Аркушу #сучасна_українська_проза  #читаюукраїнськихавторів