понеділок, грудня 19, 2022

Про Львів, та про любов зі смаком кави



Ця збірка невеличких оповідань зацікавила мене не тільки назвою, але ще передмовою, яку написала письменниця Ніка Нікалео.

Так написати про своє місто, могла лише людина, яка дійсно закохана у своє місто. Людина, яка не можете дня прожити без нього. Для мене ці строки були ніби піснею про Львів.




З цим містом я познайомився у далекому 1993. Наше знайомство відбулося на залізничному вокзалі. Але тоді мене місто не вразило. За декілька годин на вокзалі та біля нього, важко щось побачити.

Потім був 95, 96, 97,98,99 роки. Я просовувався все далі й далі, у нутро Львова. Пам'ятаю декілька хвилин на Личаківському цвинтарі, трамваї та їжу у столових якихось навчальних закладів.
М'ясо з квасолею у горщиках було неймовірне.


Кожен рік, я бачив, як змінюється залізничний вокзал міста та ландшафт біля нього.
Але з містом я так і не познайомився по-справжньому.

Їздив однією дорогою від вокзалу до Львівського прикордонного загону, чи до управління ПВУ, та знов до вокзалу.

Але я завжди любив розглядати архітектуру, будиночки, якісь красиві міста. Тому мені Львів запам'ятався якимось сірим з краплинами зелені, старовинними будівлями та буфетами на залізничному вокзалі. А може це я приїжджав не в той час, та не бачив усієї краси міста?




Коли я закінчив читати цю збірку оповідань, мені захотілося до Львова, захотілося відчути запах міста, скуштувати щось солодке, випити запашної кави, пройтися вуличками, роздивитися дивовижне місто.

Після нашої перемоги, я надіюсь що приїду до України. До Львова, до Ужгорода, до Мукачева та інших міст, з якими у мене пов'язані спогади.

Але повернуся до збірки. 10 оповідань про Львів та любов, про Львів й кохання, про Львів і каву.
Коли читаєш, то відчуваєш атмосферу міста, відчуваєш запахи, відчуваєш добро, романтику, якусь неперевершену красу.

10 коротких історії написаних жінками, 10 неймовірних історій про любов до міста, про кохання, для когось щасливе, для когось ні.




В кожній історії присутня кава, яка виступає фоном що зв'язує, переходом від поганого настрою до щасливих хвилин у житті.
Якщо ви не бували у Львові, ви відчуєте настрій цього міста, як відчув його я. (Я був, але у другому житті).

Всі історії чимось схожі, але у кожній є своя родзинка.
Мені збірка здалася дуже емоційною. Я відчував смуток, радість, надії, я відчував атмосферу кожної історії, атмосферу життєвих втрат та пригод. Атмосферу віри у найкраще.


Історії підхоплюють читача та несуть у повсякденне життя львів'ян.
Кожна авторка внесла свою частку сприяння міста.




Хтось це робив через стародавність міста, хтось через містичне вкраплення, хтось через архітектуру, хтось через людей та їх оточення.

Кожне оповідання насичене любов'ю до міста, зворушливим сюжетом, цікавими алегоріями, романтикою, гіркуватістю.

Хтось з авторок ідеалізував своїх героїв, інші робили своїх героїв наївними, але у всіх персонажі живі, об'ємні, зі своїми характерами.
Історії були дуже життєві, трохи заплутані, фатальні. І всі вони були на фоні фантастичного Львова і запаху смаженої кави.




Книга вийшла надзвичайно життєва та чуттєва. Збірка читається легко, з насолодою. Та мені здавалося, що атмосфера казкового міста проникає у саму суть історій та потім переходить до душі читача. Щемка і відверта трохи меланхолійна, якась чарівна.
Хотілося читати ще й ще. Але ...все колись закінчується.

*****************************************************************************************************

А ви читали цю збірку? Яке враження склалося у вас?
Пишіть коментарі.

*****************************************************************************************************

Ставте вподобайку. Підписуйтесь на «Хроніки книголюба» у соцмережах. Рекомендуйте своїм знайомим та друзям.

*************************************************************************************************

Хроніки книголюба у соцмережах : Фейсбук ,  InstagramLiveJournal, Telegram, TwitterTumblr, Крок вперед!


Немає коментарів:

Дописати коментар