пʼятниця, серпня 15, 2025

Олесь Бердник «Шляхи титанів»

  Олесь Бердника «Шляхи титанів»




 

 Жанр: науково-фантастичний роман.

 

Цікавий твір української фантастики, який поєднує футурологію з глибокими морально-філософськими дилемами.

Олесь Бердник порушує теми, актуальні сьогодні: машинізація, дегуманізація, духовність та межа розвитку.

 

«Шляхи титанів» це перший роман Олеся Бердника, написаний у 1957–1959 роках, який поклав початок його унікальному стилю: поєднання наукової фантастики, філософського пошуку, езотерики та гуманістичної утопії.

 

Як на мене, це твір не про героїчні битви у космосі, а про моральні битви всередині людини, про спробу осмислити майбутнє й не тільки технологічно, але духовно.

 

Сюжет  розказує про  далеке майбутнє, у якому людство тісно співпрацює з іншими цивілізаціями. Сонячна система освоєна, розроблені технології безсмертя, космічні подорожі стали реальністю.

 

 Молодий  архівіст Світозар, працюючи в архіві, відкриває інформацію про давно забуту експедицію корабля «Думка», що вирушив у Велику Магелланову Хмару  і зник.

 

 Але через фрагменти спогадів, звітів та архівів Світозар відтворює трагічно-прекрасну історію цієї експедиції. Корабель «Думка» під проводом капітана Георгія вирушив у міжгалактичну мандрівку, що мала не лише наукову, а й духовну мету: пізнати межі світів і свідомості.

 

Історія цікава та виходить за межі стандартних космічних романів через внутрішні конфлікти й моральні дилеми.

 

Автор вміло розкриває образи головних героїв. Вони в нього живі, об'ємні.

 

Головний персонаж — Світозар, молодий архівіст з далекого майбутнього. Його завданням є зберігати пам'ять про космічні подорожі людства.

 

Георгій, командир «Думки»

 

Мудрий, врівноважений, героїчний. Готовий жертвувати собою заради інших. Він розуміє, що головна мета мандрівки це не зовнішній космос, а внутрішня трансформація.

 Георгій стає своєрідним мучеником-героєм, який до останнього бореться за духовне визволення.

 

«Я не можу повернутись. Я мушу завершити те, що почав. Не для себе, а для них, для тих, хто ще шукає шляхів».

 

 

Джон-Ей

 

Останній живий учасник екіпажу. Символ свідчення. Через його особисту драму показано, як страх та надія можуть співіснувати в людині. Він повертається на Землю, але вже змінений  й  не лише фізично, а духовно.

 

Вторинні персонажі — представники інших цивілізацій, які додають історії багатогранності, але не мають повноцінних характерів.

 

Один із головних конфліктів оповідання  який порушив письменник: автоматизація мислення.

 

На початку роману на Раді вирішують передати наукові функції розумним машинам. Частина людей радіє прогресу. Але інші, як Світозар та Георгій, бачать загрозу: що станеться, якщо дух відступить?

 

Це авторська критика бездумного прогресу, що втрачає етику й сенс.

 

Олесь Бердник пише з деяким пафосом, насичує текст  метафорами. Атмосфера твору нагадує суміш ранньої радянської фантастики та філософських космічних поем.

 

 

В сюжеті також присутній Антисвіт. Це не просто інший вимір, а алегорія духовного змертвіння. Машини панують, духовність стерта. Це образ нашої потенційного майбутнього, де дух зникне, а залишиться лише раціональний холод.

 

Назва «Шляхи титанів» це символ духовного подвигу.

 

Титани, не герої з м'язами, а ті, хто здолали себе, зберегли душу у найтемніші моменти.

Автор протиставляє розумну машину, яка мислить швидше, ефективніше, без емоцій та  людину, яка має не лише логіку, а й сумнів, віру, мрію. Саме ця «недосконалість» робить людину вищою.

 

«Ми зробили машину досконалою — і втратили себе».

 

Архів  у романі, автор зробив не просто базою даних. Це сховище душі людства. Бердник передбачає, що майбутнє  за тими, хто не втратить своє минуле, свої корені, ідеали, моральні імперативи.

 

«Тільки той, хто пам’ятає, здатен створити новий світ».

«Шляхи титанів» не тільки  наукова фантастика. Це морально-духовний роман-попередження, в якому письменник, ще з молодих років, заявив себе як мислителя, а не просто фантаста. Його Титани, це ми, якщо не зрадимо себе.

 

 Це гарна філософська притча про  можливе майбутнє людства.

 

Читається роман легко й цікаво.  Сюжет рухається швидко, а образи іноді набувають майже міфологічного масштабу.

 

Неймовірна ретро - фантастика, яка залишає відчуття, що ти доторкнувся до великої мрії про Всесвіт і місце людини в ньому.

 Тільки пам’ять формує шлях титанів

 

А ви читали цю книгу? Яке враження залишилося у вас? Пишіть у коментарях.

**********************************************

Ставте вподобайку. Шукайте   «Хроніки Книголюба» у соцмережах. Рекомендуйте своїм знайомим та друзям.

 

                          ************************************************

Текст відгуку пройшов перевірку на плагіат  на ресурсі  https://candy-content.com/. Унікальність тексту 100%

Якщо знайдено помилку в тексті – пишіть

**********************************************************

  #Хроніки_Книголюба  #Олесь_Бердник  #відгукнакнигу  #українські_письменники    #читаюукраїнськихавторів  #українська_фантастика  

Немає коментарів:

Дописати коментар