Культова книга Любко Дереша

Ніколи не думав, що книги українською будуть мене так захоплювати. Я просто у захваті від цього.

Нещодавно закінчив читати «Культ» Любко Дереша.

Ця книга була написана письменником у 16 років.

І це щось особливе. В книзі відчувається ерудованість та гострий ум автора і в ту же мить проскакую щось дитяче, якась наївність.

Книга будується на гострих соціальних проблемах, але все це викладається з якимось гумором. Типа «нас не зламати, коли ми крокуємо по житті поряд з гумором»

Мені здалося, що Дереш дуже відповідально поставився до свого першого шедевру, вклад в нього душу й серце.

Багато осмислень навчання Лавкрафта о стародавніх богах, про котрих люди забули, але вони ще існують та впливають на людські долі.

Книга багата на загадкову, містичну атмосферу. Роздуми про життя, про страх, про любов додають книзі якийсь сенс.

Містичний напрямок в купі з другими подіями книги напружує сюжет, нервує.

В сюжеті бачиш життя молоді в маленькому містечку, їх переймання, складні відносини між собою, спроби знайти смисл життя, свою стежку.

Крім молоді, другі люди, що живуть поруч, теж в пошуках. У кожного своє життя, свої радощі та проблеми. Свої фантазії та таємниці. Свої розчарування у житті.

Атмосфера бездуховності, безцільності і безглуздості існування, відчаю, якою просякнуте все в книзі.

Але…

Книга написана прекрасною мовою, з західним відтінком. Й це дуже чіпляє читача, додає надглибокі відчуття які передаються від головних персонажів книги, розкриває сюжетні лінії. Мова Дереша дуже соковита, дуже емоційна, дуже гарна. Навіть російськомовні слова, які написані українською, додають якогось стилю.

Головний герой книги неординарна особистість. З одного боку бешкетник, з другого дуже відповідальна людина. І ця двобічна лінія характеру просліджується протягом усієї книги.

Роздуми головного персонажу, його висновки, його дії, все це треба було пережити, щоб так розповісти.

Тема любові, теж прописана дуже цікаво. Заборонена любов між вчителем та його ученицею. Але це ще любов між двома самотніми людьми.

Любко Дереш показує читачу кохання так цнотливо, так тонко, що встає питання про вік автора. Дійсно йому 16 чи ні. Такі речі біль підходять авторам у віці, які розуміються цими питаннями.

А лінія сюжету йде далі, і незабаром, закоханим прийдеться зіштовхнутися зі злом, яке прагне захопити світ. Кохання проти темного зла, дуже стародавнього, дуже жорстокого.

Остання битва добра та зла.

Завдяки трісці містики Лавкрафта, книга вийшла живою, непередбачуваною. Містичні прояви подаються дуже дозовано, у потрібний час, нагнітаючи жах та напругу.

На мій погляд, Любко Дереш дуже смачно, але тонко та їдко пройшовся на теми 90- років. Це й Кастанеда, й східні єдиноборства, й Українська Православна Церква (Московського патріархату) та інше.

Книга дуже сподобалась. Є в неї щось культове, щось неймовірне, щось справжнє, що робить цю книгу незабутньою.

****************************************************************************************************

Ставте вподобайку. Підписуйтесь на «Хроніки книгочія» у соцмережах. Рекомендуйте своїм знайомим та друзям.

*********************************************************************************

Хроніки книгочія у соцмережах : Фейсбук ,  Instagram,  LiveJournal, Telegram, Twitter,  Tumblr, Крок вперед!