Бася Каллиган. Жанрові експерименти та грані уяви
Бася Каллиган - сучасна українська письменниця, яка пише художню прозу, здебільшого у жанрах фантастики, фентезі, любовної фантастики з елементами еротики та слешу.
Вона є авторкою багатьох творів, доступних онлайн.
«Готель між світами»
Цей текст справляє враження тихої, але дуже напруженої історії, де фантастична лінія лише рамка для глибокої внутрішньої драми.
Як читач, я відчув, що головне тут не готелі й не переходи між світами, а вибір, який людина робить на самоті, без свідків й виправдань.
Атмосфера твору дуже сильна. Вона вибудовується поступово, майже непомітно.
Тісний номер з округлими стінами, дощ за вікном, туман і ажурна вежа, коридор з дверима, які можуть бути порятунком або смертю.
Усе це не тільки декорація, а ще й віддзеркалення внутрішнього стану героїні. Готель стає місцем паузи між минулим та майбутнім, родовими зобов’язаннями й особистою свободою.
Дуже вдало прописана оповідачка. Вона не класична героїня. Вона сумнівається, боїться, аналізує, вагається, постійно повертається до спогадів. Саме це робить її переконливою.
Її внутрішній монолог насичений питаннями, на які немає однозначних відповідей. Порушені питання сім’ї, відповідальності, питання вибору за інших.
Ці роздуми не здаються штучними. Вони природно випливають з її досвіду, виховання, травм та любові.
Образ мачухи. Вона майже не потребує пояснень: кілька сцен, кілька штрихів, й ти - чітко відчуває загрозу, хижість, холодну зверхність.
Вона не просто зла істота, а частина системи, яка колись була для героїні домом.
Водночас вона не перетворюється на карикатурного монстра, бо існує в логіці своєї сили, своєї «норми». Це робить конфлікт ще гострішим.
Непогано вийшов флешбек з весільним обрядом. Він тілесний, жорсткий, майже болісний, і символічний.
Сильно звучить те, що героїня була змушена брати участь у цьому ритуалі як дитина. Це має вплив про її подальший вибір дистанціюватися від влади, сили й насильства.
Кульмінація - момент з клямками. Рішення героїні не подається як тріумф чи помста.
Вона просто бере на себе відповідальність, виходячи зі свого уявлення про Сім’ю, про межі допустимого. Й про шанс «не дати світу стати гірше». Саме ця стриманість робить фінал сильним.
Текст образний, плавний, з хорошим ритмом. Багато описів, але вони не перевантажують, а занурюють.
Повтори, паузи, внутрішні зациклення героїні працюють на атмосферу історії.
Посмак не шокує. Він глибокий, віддає гірким спокоєм.
Історія, що розповіла авторка про вибір. Про межу, про право залишитися людиною.
«Упереджений погляд»
Надзвичайно емоційна та похмура історія, що тримає в напрузі завдяки майстерному поєднанню психологічного трилера та філософської притчі.
Авторці вдалося створити ефект повної присутності: через динамічний ритм і «рвані» внутрішні монологи. Читаючи цю історію, буквально проживаєш паніку та безвихідь героїні.
Сильні сторони твору:
Образ антагоніста. Образ не просто вбивці, а втілення хаотичного зла. Хижак, що грається зі здобиччю, виглядає моторошно реалістичним.
Психологізм: Глибоко передано трансформація свідомості жертви.
Фінальний контраст: Геніальний хід із переходом від жаху до «милого» домашнього образу Рудого. Ця сцена стає потужною метафорою подвійної реальності, де зло ховається за маскою добропорядності, а оточення залишається сліпими.
Мова тексту динамічна, з яскравими образами та інтенсивним ритмом.
Твір залишає тривалий посмак «холодного жаху». Історія про болюче нагадування про те, наскільки крихкою є межа між буденною нормальністю та справжнім кошмаром.
«Ловець снів для полковника»
Твір створює багатошарову картину світу, де абсурд, сатиричність і соціальна критика поєднуються з глибокою психологічною роботою над персонажами.
Авторка вміло досліджує феномен «суспільства видовищ», де зовнішній ефект і харизма лідера (Пророка) важать більше за зміст, а критичне мислення стає єдиним інструментом збереження особистості.
Головна героїня - Ганна, молода художниця, що через війну й економічні труднощі опинилася у стані безвиході. Вона стає спостерігачкою та частково учасницею хаотичного світу Пророка.
Напружену атмосферу соціального експерименту. Протистояння хаосу й порядку.
Психологізм головної героїні. Вона не просто свідок, а «емоційний фільтр» історії. Її шлях від початкового зацікавлення до виснаження й філософського відсторонення демонструє моральну зрілість людини, яка не дає себе «заразити» масовим психозом.
Авторка використовує детальні описи запахів, кольорів та навіть сміття створюють ефект повної присутності в просторі, де межа між реальністю та театром майже зникла.
Чудова проза, що ставить незручні питання про нашу легковірність та роль медіа. Фінальний акорд твору дарує відчуття «іронічної моралі».
Коли культи розпадаються, а пророки зникають, людина залишається наодинці зі своїм досвідом, і тільки здатність помічати «дрібниці» дозволяє їй зберегти внутрішній баланс.
Мій Принц (або Куміхо із майбутнього)
Ця історія - гарне дослідження того, як народжується довіра.
Письменниця відмовляється від глянцевих стандартів романтики на користь психологічної правдивості, де кожен крок до зближення супроводжується сумнівами, соромом та іронією.
Оповідання нагадало мені дорами про куміхо та переміщення з нашого часу у минуле. Я скоріше дивився цю історію ніж читав. Відчуваєш ефект занурення в епоху твору.
Найсильніша сторона тексту у «неідеальних» моментах. Така собі естетика незграбності. Тут тобі й поцілунки, що не виходять з першого разу, ніякові паузи та «верткі очі». Все це робить стосунки героїв тривимірними.
Шень Лін як емоційний двигун. Його гумор та двозначні жарти не просто розвага, а захисна реакція та спосіб тестування кордонів партнера.
Авторка чудово створює живу динаміку «хижак-здобич», яка постійно змінюється ролями.
Те Му Сін тягар самоконтролю. Його внутрішня боротьба між статусом (правилами) та щирим поривом додає тексту необхідної драматичної глибини.
Сенсорика та атмосфера. Текст працює на рівні відчуттів. Ти буквально шкірою відчуваєш холод ночі на сходах і контрастне тепло спільної ковдри.
Авторка подає інтимність не як фізіологічний акт, а як емоційний прорив.
Вона доводить, що один жест із ковдрою може бути красномовнішим за довгий монолог про кохання.
Історія Шень Ліна та Те Му Сіна, чудова історія з несподіваними сюжетними поворотами.
Письменниця через легкий гумор та побутові деталі розповідає про дуже глибокі та складні речі: страх бути відкинутим та відвагу стати вразливим.
Авторка володіє рідкісним хистом помічати дрібниці, що створюють об'єм.
А ще авторка вміє здивувати. Вона постійно підкидає читачу нові випробування, маніпулює увагою читача, змушуючи його проходити через весь спектр емоцій.
Це оповідання вразило сильніше за всі інші. Мені дуже сподобалось.
У підсумку - це зріла, багатогранна творчість, що поєднує в собі гостросюжетність трилера, гостроту сатири та ніжність глибокої психологічної драми.
Сторінка авторки https://arkush.net/user/2914
А ви читали щось з творчості авторки? Яке враження залишилося у вас? Пишіть у коментарях.
**********************************************
Ставте вподобайку. Шукайте відгуки «Хроніки Книголюба» у соцмережах. Підписуйтесь та рекомендуйте своїм знайомим та друзям.
************************************************
Якщо знайдено помилку в тексті – пишіть
**********************************************************
#Хроніки_Книголюба #Бася_Каллиган #відгукнакнигу #українські_письменники #письменники_Аркушу #сучасна_українська_проза #читаюукраїнськихавторів
